webhostinggeeks.com

BY ченцем або черницею в Уітбі, А. Д. 713

ПАМ'ЯТІ: Леонард Е. Бойл, О. П.

Тепер є можливість побачити це фактичне рукопис по Санкт-Галлен

rancis Айдан Гаске, OSB, опублікованому виданням манускрипту, даючи ранні Життя святого Григорія Великого, який він знайшов в бенедиктинського абатства Санкт-Галлен, Швейцарія, MS. 567, титулів він Vita Beatissimi Papae Gregorii Магні Antiquissima, в 1904 році (його рукописи назву «Liber beati та ін laudabili Viri Gregorii Папі URBIS Римі де Віта atque virtutibus '). Це друкарський обсяг був знайдений, гідно, в бібліотеці монастиря Святої Хільди англіканської орденом Святого Утішителя, і я дякую їм за їх гостинність і їх заохочення за цю роботу. Пізніше я обговорював це з батьком Леонард Бойл, ОП, а потім префектом Ватиканської бібліотеці, коли йому було відзначити, рукописи з ранньої середньовічної Англії так часто, маючи Латинської скандування знаки ретельно включені для немісцевих читачів їх латинську мову. Текст рукопису спочатку було виписано на Streoneshalch, сьогодні, Уітбі, в нашої ери 713. Преподобний Біді було зробити великої користі від нього для його подальших Історія англійської Церкви і народу (III.1, IV.23 і т.д.). Кардинал Гаске вважали Vita Antiquissimi був вперше написаний ченцем в Уітбі, хоча ми не можемо виключити, що вона, можливо, були написані Уітбі черницею в тому, що подвійний монастир, для жінок Хільди день може бути в рівній мірі, як дізнався, як і чоловіки - або Тим більше, ввівши для них грамотності християнської Латинської замість чоловічих язичницькі німецькі руни, і перетворила їх. Тим не менш, надійним кандидатом в текст буде Уітбі освічений єпископ Oftfor, який присвятив себе читанню та застосуванню Письма в монастирях і Хільда, а потім відправився в Кент, щоб відвідати і вивчити з архієпископом Феодором, наступної подорожі в Рим, повертаючись до став єпископом Hwiccas, то править король Озрік (Біда, Історія англійської церкви і народу, IV.23). Епізодів текст дає відносно англійської історії явно під впливом Біді, і ті з італійської історії буде пізніше переповів у поезії Данте Аліг'єрі, Елізабет Браунінг, і Емілі Дікінсон. Якщо який-небудь з читачів цієї брошури захоче перевести його і щоб виправити це справжнє погану роботу на благо інших людей, які потребують тексті англійською мовою, їх поліпшення і повніше переклад буде використовуватися і найбільш вдячністю.

Художньо-історичний музей Відня
Десяте століття, Григорій з голубом
Святий Дух Диктуючи, Три
Монах книжники, Кот-

[Текст відкриває, кажучи про славу святого Григорія, поруч, як він був Роман, його батьки називають гордіїв та Сільвія, і як він був направлений в якості посла в Константинополь, де він глибоко засмучений втратою своєї чернечої обителі і шукав "ознаки пророка Йони". Протягом всього Писання цитати використовуються, а також уривки з писань святого Джерома. Увага, що слід, є пізніше буде використовуватися Біда в своїй історії англійської церкви і народу (II.1).]

IX. Кути

{Е ї Igitur narratio fidelium, анте predictum eius pontificatum, Romam venisse Quidam де ностра natione освітою та ін crinibus candidati Albis. Quos диплом audisset venisse, IAM dilexit vidisse; eosque Albe здоровому глузді intuitu Сібі ascitos, recenti вид в consueta suspensus та ін, дивись максимально EST, Део intus admonente, cuius gentis fuissent inquisivit. (. Quos Quidam pulchros фюіссе pueros dicunt, Quidam Веро crispos iuvenis та ін decoros) Cumque respondÿearent: "Anguli dicuntur Іллі де quibus sumus; Іль Діксіт: 'Angeli Dei». Deinde Діксіт: "Рекс gentis Ілліус quomodo nominatur? Et dixerunt: Aelli; та ін Іль айт: " Алілуя, Лаус енім Dei есе Дебет illic. Tribus quoque Ілліус потеп де умовою erant proprie requisivit. Et dixerunt: "Deire. Et Іль Діксіт: "Де ира Dei confugientes оголошення fidem.

Тому сказати по-справжньому, це було до його понтифікату, коли приїхав до Риму деякі наші нації, були справедливими форми, що мають блондинка завитки. Ті, у кого його чув, що вони прийшли, зараз бачили, як Він вподобав мене бачити їх.... Він запитав їх про те, хто були люди.... Коли вони відповіли: "Ми ті, хто говорять, як англи, він сказав:" Ви Ангели Божі ". Потім він сказав: "Як звуть короля з цих людей». І вони сказали: "Aelle», і він сказав: " Алілуя, бо Бог повинен тепер бути хвалили. Як звуть племені до якої ви належите? І вони сказали: "Дейра". І він сказав: "Вони будуть бігти від майбутнього гніву Божого (De ІРА) до віри».

[Григорій побажав прийняти місіонерську подорож сам, але не зміг зробити так як в той час римський народ повстав. Коли Папа Бенедикт помер, Григорій був обраний папою, і тому послав Августина, діабет і Лоуренс замість цього.]

XII. Англійської місії

{P е шлюшка Igitur regum Omnium примус Angulorum Edilbertus рекс Cantuariorum оголошення fidem Крісті correctus, eius baptismo dealbatus диплом SUA enituit natione.

Через ці Тому перший король усіх кутків, король Етельберт Кент, був доставлений в християнській вірі і хрестився з усім своїм нації.

[Письменник Уітбі дає далі і тривалий пункт про каламбури Григорія від англів і ангелів, Aelle і Алілуя, посилаючись на Іоанна в Апокаліпсисі, і Євангелія. Потім він дає хрещення Едвін і членів його сім'ї, Павлина в Йорку (вплив Біді, Історія англійської церкви і народу, II. 14).]

Повідомлення hunc в Gente ностра, Дие dicitur Humbrensium, Eduinus, Aelli prefati filius, quem суб vaticinatione Alleluiatica laudationis божественне, не immerito meminimur, рекс precepit ТАМ sapientia особ, Кваме etiam sceptro dicionis державна монополія, тимчасовий кво роду Anglorum hanc ingreditur insulam.

Після цього серед наших людей, яких називають нортумбрійцев, був Едвін, син, перш ніж згадані Aelle, про який було передбачено, що він не був би негідним божественної спів алілуя с, цар вчив з такою особливої мудрості, який царював над вище за землю, в той час, що англійський народ вторгся цьому острові.

[Пізніше, Едвін у вигнанні, де він має бачення Христа, який представляється йому увінчалися, і хто втішає його, обіцяючи йому процвітаючою правління, якщо він буде підкорятися йому. Після цього Павлина вмирає, і видно, щоб піднятися до небес у вигляді справедливої лебідь біла. Кістки короля Едвіна заповідано в баченні бути привезені з Hatfield в Streanaeschalch, де знаходиться монастир "дивися EST coenobium famosissimum», про правнучка Едвіна "adhuc в віта monastica vivente Aeonfleda Філія religiosi регістра prefati Eduini... Феміна valde IAM religosa. Це робиться.

Уітбі письменник наступний дає чудеса, що стосуються папа Григорій, два з них за участі жінок. У першій ми дізнаємося про спосіб причастя в ранній середньовічній римської церкви, причасників ще приносячи свій хліб для обряду. ]

XX ст. Чудо Хліб

{C umque ілля venisset собі communicare де Ману Dei hominis atque висвітлюється audivit dicentem: "Corpus Domini Nostri Ihesu Крісті conservet animam Туам, subrisit. Дивись вир Domini videns, clausit manum suam протипоказань OS eius та ін волею еи наважиться святих Corpus Domini, posuit супер Альтара, eiusque vestimento ут Сібі placuit abscondit. Missa Веро peracta, Сібі advocans interrogavit текущ. Subridaret Quando communicare debuit. Illa respondens, айт: Ego Ipsos панелей Meis feci manibus та ін ту де illis dixisti Квія Corpus Domini Essent.

І коли вона прийшла на передачу даних з рук чоловіка Божого, і чути, як він сказав, Тіло Господа нашого Ісуса Христа зберегти свою душу, вона посміхнулася. Що, людина бачить Господь, він закрив долонею по її рота і, не бажаючи дати їй святе тіло Господа, поклав її на вівтар.... Масова були завершені, називаючи її, він запитав, чому вона посміхнулася, коли вона повинна поспілкувалися. Вона відповіла, сказавши, що дуже хліба я зробив своїми руками, і ви сказали про це, що тіло Господа.

[Для того, щоб скасувати її недовірою він молився, а потім показав їй хліб, який він поклав на вівтар, який стікав кров'ю, цитуючи її Джон 6,54 і 57, і після всієї громадою молився за свою віру, він передав її.

Текст поруч дає додаткові сили чудодійні, також обговорює писання святителя Григорія, його проповіді, його вчення про Ангелів, його коментарі до Єзекіїля, продиктованих білий голуб, його Moralia в Робота та діалоги, XXIV-XXVII.

Потім автор дає історію Чудо порятунку Траяна.]

XXIX. Чудо Траяна і вдова

Для Уітбі / Санкт-Галлен Манускрипт:

{Q uidam quoque де nostris dicunt narratum Romanis Санкті Gregorii lacrimis, animam Traiani imperatoris refrigeratam Vel baptizatam, дивись EST dictu mirabile та ін auditu.... Нам померти quadam transiens на форумі Traianum, дивись AB ео опері mirifico constructum dicunt, illud considerans repperit опус ТАМ elemosinarium EUM fecisse paganum, ут Christiani плюс Кваме Pagani есе загін videretur. Fertur namque протипоказань хостес exercitum ducens propere pugnaturus, unius оголошення EUM Voce vidue misericorditer mollitus, substetisse totius імператора Orbis. Айт енім ілля: "Domne Traiane, ик Сант homines Квай filium Meum occidearunt, nolentes Міай rationem reddere. Кюї, "диплом rediero, inquit" dicito Міай та ін faciam EOS Тібі rationem reddere. На ілля: "Domine, айт, си незалежно, не venies, Немо мене adiuvet. Tunc IAM concite ПРРЕ, в EAM виконав Coram собі в armis суіс subaratam еи pecuniam debearunt quem Componere. Спеціальна Igitur Sanctus inveniens Грегоріус, ID есе agnovit дивись legimus; 'Iudicare Pupillo та ін defendite viduam та ін venite та ін arguite мене dicit Dominus ». Недеформірованной в EUM quem в собі habuit Christum loquentem оголошення refrigerium аніме eius фунтів implendo nesciebat, ingrediens оголошення sanctam Petrum Солить direxit lacrimarum fluenta, usque, дум promeruit Сібі divinitus revelatum фюіссе exauditum, atque ут numquam де Altero illud presumpsisset Пагано.

І тут ми чимось розповісти сльози римського святого Григорія відновлення душа імператора Траяна і хрестив його, що є дивно сказати і почути.... Тепер в один прекрасний день, коли він проходив форум Траяна... він думав про роботу милосердя язичницьких здійснював, який здавався йому більш християнським, ніж язичник. Бо, як він вів свою армію вперед, щоб боротися з ворогом, він був пом'якшений голос вдови благання про пощаду, припинення імператор усього світу. Бо говорила: "Господи Траяна, тут люди, які вбили мого сина, який не надасть мені справедливості». Він відповів: "Коли я повернуся, поговори зі мною, і я буду вершити правосуддя до вас». А вона: "Господи, і якщо ви не повернетеся, то ні, щоб допомогти мені. Тоді він погодився на суд, і з-посеред бронзові обладунки зібрати гроші, які заборгував. Таким чином, святитель Григорій прийшов до висновку, той, хто не знав, проходження, суддя сиріт і захищати вдів і приходь і правуватися, говорить Господь (Іс. 1.16-17), це зробив. І плач, він увійшов Святого Петра...

Данте використовує цей епізод в Пургаторіо X, показуючи сцени скульптурні на мармуровій стіні галереї поруч Благовіщення Марії. Боттічеллі і багатьох інших художників освітлені сцени з тексту Данте. Langland використовує фігурою Траяна, як доброчесний язичницькі в Орач Пірс. Перл Поет, в Санкт-Erkenwald, поєднує в собі цю історію з іншими людьми з історії Біди від англійської церкви і народу і Джеффрі історії Монмута царів Великобританії, щоб створити аналогічний, установки якого є собор Святого Павла в Лондоні. Елізабет Браунінг ставить сцени Траяна і вдова в Аврору Лі, встановивши його на Аппієвій дорозі, а не в форум Траяна, і Емілі Дікінсон запозичує її ліній для «Душа Вибір її власного суспільства», щоб описати імператором на коліна перед нею низької могилу.

Таким чином ченцем або черницею в Уітбі, писати цю казку у восьмому столітті, під впливом подальших роботах, в Європі і в Америці, з чотирнадцятого по дев'ятнадцятому століттях. Найголовніше, він, або вона є попередником Халепа і тим самим джерелом з історії англійської церкви і народу, а також джерело Божественної комедії Данте Аліг'єрі. Він або вона допомогла сформувати історію не одного, а двох народів.

Найстарші життя святого Григорія Великого

BY ченцем або черницею в Уітбі, А. Д. 713

IX. Кути

XII. Англійської місії

XX ст. Чудо Хліб

XXIX. Чудо Траяна і вдова